зупинка

-и, ж.

1) Припинення руху кого-, чого-небудь. || Припинення роботи машини, мотора і т. ін.

2) Спеціально визначений пункт, місце, де постійно зупиняється транспорт, щоб пасажири могли вийти або зайти. || розм. Відстань, частина шляху між двома такими пунктами.

3) Тимчасове перебування, затримка де-небудь на шляху кудись (під час переїзду, переходу і т. ін.).

4) Перерва в якій-небудь дії, роботі, пауза в мові і т. ін.

5) В обчислювальній техніці – перехід ЕОМ у стан, за якого зупиняється автоматичне вибирання команд з пам'яті та їх виконання.

••

Зупи́нка за адре́сою — зупинка центрального процесора за співпадання вмісту лічильника адреси команд з вмістом певного регістра.

Зупи́нка за за́писом — зупинка центрального процесора під час спроби записати дані за адресою, яка співпадає з вмістом певного регістра.